Що робити щоб вижити в пустелі?

Що робити щоб вижити в пустелі?

Пізнати свої можливості, намацати ліміти, а потім - пройти трохи за їхні межі...


Цього грудня в Дубаях створюватиметься історія витривалості. Українка Оксана Рябова бігтиме найдовший у світі пустельний ультрамарафон в захоплюючому заповіднику Al Marmoom. До старту залишаються лічені дні. І ми поцікавились в Оксани, як вона вляпалась в цю історію, що її мотивує, та як проходить підготовка до цієї грандіозної події.

Отже, після насиченого трейлового сезону, Оксана плавно перейшла в режим міжсезоння з мінімальними навантаженнями для підтримки форми. Але... В кінці жовтня, якось побачила в інстаграмі американської ультра-марафонки MagdalenaBoulet пост про участь у пустельній ультра і…просто поставила лайк :)
А вже наступного дня отримала листа-запрошення від організаторів з пропозицією гранту на поїздку та безкоштовне проживання. Єдиною умовою була участь саме у багатоденці (270км за 5 днів), а не дистанціях-супутниках 50км і 100км.


«270 кілометрів за 5 днів, пустелею, трохи більше ніж через місяць... Це справжнє божевілля!!! Але, десь в глибині душі, я вже знала, що поїду:)»

Разом із тренером Олексієм Прокопенком вони проаналізували теперішній рівень Оксани та прийшли до висновку, що задача підйомна, якщо бігти не в змагальному режимі на результат, а більше в тренувальному і "ознайомчому".

Склали план на 5 тижнів, за яким поступово збільшувалися бігові об'єми. З 50км "підтримуючого режиму" вийшли на 95км в піковий тиждень. Для імітації бігу по піску, який дає досить специфічне навантаження на ноги, використовували прискорені забігання вгору на гірках під час кросів.

«Перебуваючи кілька тижнів на Мальті старалася теж бігати по піску. Щоправда там пляж був зовсім маленький (450м) і доводилося "намотувати" чимало кіл туди-назад. Робила довгі кроси але максимум 25км і кілька тижнів два довгих бігових тренування поспіль, так звані back-to-backs.»



Відновлення та харчування

- Найбільше я переживаю за можливість відновитися між етапами гонки - зізнається Оксана. - Адже після таких дистанцій як 50км, 70км, 100км за день пісками - ноги (особливо квадріцепси), будуть "забиті вщент".
Розпитавши людей з досвідом, планую використовувати їхні поради та стратегію. Одразу після етапу - випиватиму Відновлювальний напій з вітамінами, мітералами та амінокислотами BCAA, їстиму протеїнові батончики.
Все це допомогатиме по-перше відновити водно-сольовий баланс, а по-друге дасть організму "будівельний матеріал" для швидшого відновлення мікророзривів у м'язах.

Буду старатися робити самомасаж та розтяжки в кінці кожного з етапів, щоб трохи зняти напругу в м'язах.

Під час гонки - задача багато пити. Організатори на контрольних пунктах забезпечуватимуть водою без жодних лімітів. Тому готуватиму ізотонік Endurance. З судомами, на щастя, ніколи не стикалася, навіть під час гонок більше 100км. Але превентивно десь за тиждень до стартів стараюся наситити організм достатньою кількістю електролітів (сольові капси) та використовую сольові таблетки під час самої гонки.

Всі учасники багатоденки - на автономному харчуванні. Але на відміну від, скажімо, знаменитої пустельної багатоденки MarathondesSables нам не потрібно щодня нести все харчування на собі. Їжу лишаємо в базовому таборі й тільки беремо те, що потрібно на сам етап.

Так, я читала/чула про різні варіанти самознущання, які використовують при підготовці до пустельних забігів чи, скажімо, Badwaterultramarathon: біг у сауні, біг в кількох шарах одягу по спеці, загортання в целофанову плівку... Я вирішила нічого такого не робити, тим паче часу для адаптації не так багато. Спеку переношу нормально. У "гарячий сезон" на Мальті, де працюю рятувальником, спека тримається вище 30 у тіні. Я вже до такого звикла. А от участь у забігові десь в заполяр'ї чи на Північному полюсі - себе поки не уявляю. Краще по спеці :)


Благодійність

- Раніше, якось мені ніколи не приходила думка, що можна поєднати біг ультрамарафонів та благодійність. Але коли ми говорили про проект "Долаючи пустелю", я зрозуміла, що можливість за допомогою бігу допомогти зібрати кошти на добру справу, дитині, яка відчайдушно бореться за життя, це те, що я дуже б хотіла зробити!
Тепер для мене є ще одна сильна мотивація фінішувати - я маю це зробити заради Максима Лук'янюка. Адже труднощі під час пустельної багатоденки, насправді не такі вже й великі порівняно з тим, через що доводиться проходити зараз малому хлопчику. Я відчуваю на собі велику відповідальність за нього, і дуже хочу зібрати кошти на операцію. Буду вдячна всім, хто допоможе це зробити!

Всі зібрані кошти будуть направлені до фонду «Таблеточки».

Підтримати Проект!

Назад