103 кілометри, близько 6400 метрів набору висоти і фінішний час 17 годин 43 хвилини 32 секунди. Саме з таким результатом амбасадорка GU Energy Дарія Боднар стала найшвидшою жінкою на Dolomiti Extreme Trail 2026 — одній з найтехнічніших стокілометрових трейлових гонок Європи.
Маршрут DXT 103K — це не просто довга дистанція, а безперервна зміна підйомів і спусків: середній набір перевищує 62 метри на кожен кілометр, тож рівної поверхні на трасі практично немає. Старт о 22:00 означає, що перші години учасники бачать дорогу лише у промені налобного ліхтаря, а вночі температура в горах може опускатися до однозначних значень, тоді як удень на відкритих схилах вона часто перевищує 20°C — спортсмени переживають кілька погодних режимів за одну гонку.
Головна складність DXT — технічність. Кам'янисті траверси, круті ділянки та зсуви змушують навіть елітних атлетів переходити на швидкий крок, а помилка на спуску тут означає не втрату секунд, а ризик падіння. Саме тому досвідчені ультрамарафонці вважають цю гонку однією з найвибагливіших стокілометрових трас континенту.
На цьому фоні темп Дарії — близько 5,8 км/год з урахуванням усіх підйомів, спусків і пунктів харчування — виглядає особливо переконливо: для порівняння, багато сильних аматорів проходять цю трасу за понад 24 години, а ліміт організаторів становить 30 годин. Фактично Дарія подолала маршрут приблизно на 40% швидше за темп, потрібний для фінішу в межах контрольного часу.
Ще одна особливість трейлового ультрамарафону полягає в тому, що результат формується не лише біговою підготовкою. Спортсмени повинні постійно контролювати харчування, питний режим, роботу м’язів, навігацію, екіпірування та власний стан.
Яким був план харчування Дарії на дистанції?
На зробленому нею фото — повний розклад продукції GU Energy, яку вона взяла на гонку. Дарія розклала все по двох умовних "рядках", що відповідають двом частинам маршруту, розділеним точкою забору закидки на позначці 54–57 км.
Перша половина дистанції (старт – 54-57 км). Це найбільший за об'єднанням продуктів відрізок: основну ставку Дарія робила на гелі GU Energy Gel — і з'їла практично весь запас, узятий на цю частину. До закидки вона дійшла буквально з трьома невикористаними гелями в запасі, що свідчить про точно розрахований план харчування на нижчих температурах першої половини гонки.
Друга половина дистанції (54-57 км – фініш, ще близько 40 км). Тут план зіткнувся з реальністю спекотної гірської погоди. За словами Дарії, на цьому відрізку було дуже жарко, і густа текстура гелів почала заходити значно гірше. У результаті до фінішу вона донесла невикористаними близько 5 гелів і один пакетик вуглеводного напою GU — організм у спеку явно потребував рідшої та легшої форми вуглеводів і електролітів.
Електроліти та аміноксилоти. Протягом усієї гонки Дарія підтримувала режим 2 солевих капсули + 4 капсули BCAA кожні 10 км — стабільний і прогнозований протокол, який допоміг утримати водно-сольовий баланс і відтермінувати втому м'язів попри 17,5 годин безперервного руху по складному рельєфу.
Що не спрацювало цього разу. У закидку Дарія також взяла курагу та невеликі ковбаски (по 50 г кожна) — звичні для неї продукти на ультрадистанціях. Проте цього разу, за її словами, ці продукти "взагалі не зайшли" — нагадування, що навіть перевірені рішення можуть не спрацювати залежно від спеки, стомлення шлунково-кишкового тракту й індивідуального стану конкретного дня.
Здатність Дарії вчасно відчути зміну потреб тіла і скоригувати харчування та водно-сольовий баланс — і відрізняє результат світового рівня від просто завершеної дистанції. Майже 18 годин безперервних рішень в умовах втоми, спеки і складного рельєфу — ось що насправді стоїть за цифрою 17:43:32 у фінішном у протоколі.
Саме тому в спекотний період сезону особливо важливо мати в асортименті магазину сольові таблетки та широку вибірку гелів Liquid Energy, щоб спортсмени могли вчасно замінити густіші формати на легші, які краще засвоюються при високих температурах.
